В Україні відбувається хвиля псевдомінувань вокзалів, метро, відділків МВС, університетів, ринків, судів тощо.

Є дві причини, які це пояснюють.По-перше, багатьох людей в Україні надихають теракти в Росії.По-друге, масові неврози відбуваються серіями.

Якщо хтось кидається під потяг у метро, то у найближчі 3-4 місяці під метро кинеться ще десяток людей. Якщо якийсь школяр накладає на себе руки, то, швидше за все, епідемія піде і триватиме близько півроку. Якщо хтось щось мінує, то, як правило, це буде серія. Варто очікувати, що ще 3-4 місяці будуть траплятися на станціях метро і в інших публічних місцях пакети з дротиками.

Ці мінування не є і справою рук влади, щоб залякати народ. Немає потреби тримати наших людей у страху, бо вони і так перелякані в смерть. Можливо, це навчання - одне відомство дресирує інше відомство, щоб тримати служби в тонусі.

Історія показує, що українці багато разів зважувалися на терор. Терор в Російській імперії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. почали саме українці. Це були бойові кадри таємної революційної організації народників-терористів "Народна воля". Згодом у 20-30-х роках українці влаштували терористичну кампанію на Галичині, де діяли радикальні Українська військова організація (УВО) і Організація українських націоналістів (ОУН). Це було не гірше, ніж в Ірландії і Сицилії, а багато в чому і краще. Треба згадати і УПА. Будемо сподіватися, що десятиліття більшовицького панування не зовсім забили нас під плінтус і ми здатні вести не тільки правозахисну діяльність, а й національно-визвольну боротьбу.

Хочеться вірити, що немає людей, здатних на справжній підрив. Якщо українці зважаться на терор, то це буде терор не проти пасажирів метро чи будь-яких інших мирних громадян, а проти державних чиновників, суддів і міліціонерів. Вірю в здоровий глузд українців і сподіваюсь, що не буде як у Білорусі.

Силові органи будь-якої країни ніколи не здатні протидіяти невеликим групам терористів, якщо ті мають серйозні наміри. Хтось когось таки виловлює, але це в принципі неможливо. Якщо двоє-троє людей захотіли когось підірвати, якщо вони не є круглими ідіотами, то обов'язково це зроблять.

Посиленням заходів безпеки збільшують ймовірність того, що хтось щось побачить. Крім того, заходи безпеки ускладнюють бойові приготування будь-якої групи. Доводиться більше думати, через це часто рішучість падає. Якщо хтось горить бажанням помсти, але відкладає її на пізніше, то, як правило, ніякої помсти не буває.


Дмитро Корчинський, http://gazeta.ua