Вівторок, 20 травня 2014, 09:54

По м.Тернополі ширяться чутки про нібито бажання деяких чиновників продати дитячий будинок "Малятко".

Шлях: штучне зменшення дітей в закладі (куратор - пан Степан Г. з ОДА). Це тягне за собою зменшення кількості працівників. Наступним кроком пустуючі приміщення передаються в оренду, і після цього…

Окремо маємо в Тернополі іншу проблему: матері з дітьми з Східних областей (Словянськ Краматорськ) потребують місць для тимчасового перебування (проживання). Ними опікується, в Тернополі,  громадський активіст - Ірина Жигунова.

Представники громадськості (Жигунова Ірина, Герман Тарас (Люстраційний комітет), Білан Тарас (Тернопільські підсумки), Брич Богдан (4-та сотня Київського Майдану, ГО Майдан Тернопіль)  Остапюк Юрій (Автомайдан  ) вирішили об’єднати ці дві проблеми та запропонували наступне:

В  приміщеннях, що не використовуються, Тернопільського обласного спеціалізованого будинку дитини (в народі Малятко) розмістити громадян України з Східних областей . А саме Матерів з дітьми віком до 5-ти років.

З цією метою, в понеділок  19.05.2014р. відбулася зустріч  з керівництвом вищезгаданого закладу.

З сторони керівництва,  представникам громадськості було повідомлено про неможливість розміщення людей. Мотивація : потрібно «купу довідок». В Словянську стріляють, а В.О. керівника пані Мая,  довідки збирає…

Розуміючи патовість ситуації, активісти звернулись напряму до Голови Тернопільскої обласної ради Хомінця Василя Петровича.

Результати : Пан Василь дав доручення підготувати будинок дитини «Малятко» для тимчасового прийому біженців. Найближчим часом буде підписано відповідне розпорядження.

Все просто .

Будучи при цих всіх перемовинах хочеться сказати так як є: Голова обласної ради дійсно хоче допомогти. За це йому велика подяка.

А Вам пані Мая (во. Керівника Малятко) пора вже довідки збирати та звільнятись з керівної посади. Бо нічого не робити (зсилаючись на довідки) – легше ніж людям допомагати. Тим більше тим, в яких зараз в містах іде війна, і гинуть люди.

Голова ТОГО «Тернопільські підсумки»  Тарас Білан