Четвер, 29 травня 2014, 10:54

Розсилання адресної агітпродукції була головною фішкою у передвиборчій гонці кандидата на посаду Президента Юлії Тимошенко у 2010 році. Тоді не обійшлося без скандалів - листи від ЮВТ отримували люди, що померли. Їхні родичі пробували апелювати до совісті кандидата, але випадків, коли хтось домігся сатисфакції, ми не знайшли.
Потім Юлія Тимшенко сиділа в тюрмі, а за той час змінилося українське законодавство. Домашня адреса громадянина стала інформацією про  персональні дані. ЇЇ не можна оприлюднювати без згоди тих, кого це стосується.

Вочевидь, юристи пані Тимошенко або не змогли її переконати в незаконності такої агітації, або це був піар-крок з відчаю. 
Проте листи-щастя знову розійшлися і знову принесли неприємні емоції в окремі українські сімї. Люди, що померли навіть 8-10 років тому отримали агітку від Юлії Тимошенко.
І якщо на виборах Президента це було питання моралі, то зараз правоохороням варто запитати штаб Юлії Володимирівни(принаймні, на Тернопільщині такі листи прийшли не в один будинок і квартиру), звідки у них база даних та хто конкретно дав вказівку оприлюднювати інформацію про особу?

«Тернопільський тиждень»