«Шановна редакціє, моїм друзям вдалось дізнатися цікаві подробиці із життя головного "люстратора" країни  Є.Соболєва. Факти, які проливають світло на його минуле,  дають можливість поновому оцінити його дії та політичні "реверенси". Громадськість повинна знати про скелети, які ховають у своїх шафах наші лідери. Тому прошу Вас опублікувати цей матеріал. Нехай люди знають хто і чому ухвалює доленосні рішення для країни. Якщо ж я помиляюсь щодо пана Соболєва - хай він офіційно і публічно спростує усі підозри, адже прозорість політиків і їх відвертість перед громадою це і є основоположний принцип люстрації». 

З огляду на складну суспільно-політичну ситуацію в країні в умовах воєнної агресії з боку Росії, в українському суспільстві зростає попит на якісний склад політиків та громадських діячів. Адже від рівня їх професіоналізму залежить доля країни та, без перебільшення, життя її громадян. Однак ситуація із кадрами в післяреволюційному  політикумі дещо насторожує тим, що ряд новоспечених політиканів-вискочок, із сумнівною репутацією, займають владні крісла за рахунок «Майдану», очолюють впливові громадські інституції, намагаючись впливати на політичне життя, але в чиїх інтересах? Чи виправдані такі рішення?

Фінансовані та викормлені олігархами, такі діячі часто стають своєрідним знаряддям для досягнення певних цілей їх ляльководів. Яскравим прикладом діяча є Єгор Соболєв, який нещодавно очолив «Люстраційний комітет України».

Соболєв, на перший погляд має бездоганну репутацію (майданівець, журналіст-розслідувач, засновник правозахисної організації «Свідомо», люблячий батько та ін.), однак її відтісняють на задній план ряд маловідомих  епізодів його біографії та мерзенних вчинків просто як людини.

Громадянин України Соболєв Єгор Вікторович до 2003 року був громадянином Росії (батько по національності мордвин) Зиминым Егором Анатольевичем, про що свідчать отримані копії документів на зміну прізвища (див. фото 2).

Більше того, з метою приховання факту приналежності до Російської федерації, Соболєв навмисно підробив свої документи. Вдалося отримати копії заяв Соболєва на отримання українського паспорту, причому у 2003 році він  зазначає, що перебував раніше в іноземному громадянстві (РФ з 1995 року), а в заяві написаної ним у 2011 році на отримання паспорту (попередній нібито в нього вкрали) він вже зазначає, що не мав інших іноземних громадянств.

Чи гідний це вчинок людини, яка замахнулась на посаду, що вимагає кришталевої чистоти біографію та послужний список? Чому посаду, тому що Соболєв домагається надання громадській організації «Люстраційний комітет України» офіційного статусу із державним фінансуванням та відповідними правами.

Цікавляться його походженням не тільки журналісти, вже дійшла справа до депутатів Верховної ради України. В мережі з’явилась фотокопія запиту народного депутата Юрія Михальчишина (фото 1) на предмет з’ясування наявності російського громадянства у Соболєва.

Без сумніву, російське походження Соболєва лише підливає масла у вогонь недовіри до нього. Але йдемо далі.

Достеменно не відомо чи має молодий політик вищу освіту? Вступивши у 1995 році до Сахалінського педагогічного інституту він так його і не закінчив. Даних про якусь іншу отриману ним вищу освіту немає. Що ж ми маємо? Другого Зварича, чи Королевську, які не мали вищої освіти, але пробралися у владу? Хіба не заборонено законом отримувати крісло чиновника, не маючи при цьому вищої освіти?

Якщо Єгор Соболєв претендує на крісло політика він повинен розуміти, що його особисте життя буде також під пильним оком громадськості. А на цьому фронті у Соболєва взагалі повний жах.

Соболєв не має сталих відносин із жінками. За 10 років він тричі одружений (підтвердження цьому є в розпоряджені редакції), від попередніх двох шлюбів має п’ятеро дітей, на які ще не виплачує аліменти. Як Вам такий «татусь» та чоловік?

Запитань до нього багато, а ще більше аргументів про нього, як можливого посадовця.

Як наслідок, виникає інша ситуація, Єгор Соболєв розуміючи, що має позаду такий важкий багаж проступків, які наперед ставлять під питання його кар’єру як політика, намагається витиснути по-максимуму із ситуації, що склалась, поки його не замінив хтось інший.

Голова нашумілого та розпіареного люстраційного комітету – гроза чиновників та високопосадовців першого ешелону, використовує своє становище в інтересах своїх спонсорів з числа олігархів, або просто за гроші будь-кого. Адже, в будь-якій момент він може розпочати «люстраційну кампанію» проти любого політика, обізвавши його прихвоснем минулої влади чи обвинувативши його у співпраці із кремлівськими яструбами. Хоча в самого, як це кажуть: «рильце в пушку».

Чимало інформації про зв’язки Соболєва із офіцерами ФСБ РФ, які тягнуться ще від його початку навчання в Сахалінському педуніверситеті.  Новоспеченого політика часто бачили в компанії з особістом цього ж університету. Зрозуміло, що в це важко повірити, але те, що головний люстратор країни - цілком може бути щкпальцем московського спрута, який введений в Україну у якості агента впливу ФСБ Російської Федерації, наводить на досить сумні думки.

Розхитуючи маховик т.зв. «люстрації», а насправді звільнення принципових людей із власною думкою та належним фаховим рівнем, Соболєв реалізовує черговий сценарій ФСБ по ослабленню української влади та схиляння її до поступок в питаннях відстоювання інтересів України!