П'ятниця, 07 листопада 2014, 14:57

Після 29 квітня 2014 року в Тернополі знову з’явилися новини про діяльність місцевого криміналітету.

Таємне загравання з окремими «авторитетами 90-х» спричинило для міського голови Сергія Надала залежність від їхніх апетитів, які з року в рік тільки зростали. І нарешті все стало явним і переросло у велику сварку, заручниками якої виявилися звичайні тернополян.

Тему відродження слави пацанів з буремних 90-х підхопили журналісти, назвавши поіменно практично всіх учасників потасовки перед міською радою. Навіть поділили їх по різних угрупуваннях – все як колись, за часів їхньої молодості.

Зараз кожна зі сторін може розказувати свою правду про ті події і їх наслідки, але очевидним є одне: колишній криміналітет, незалежно від назви угрупування, оживився і не проти взяти участь у розподілі владного пирога. Найближчі місцеві вибори пройдуть або весною, або восени наступного року, але вже зараз помітні певні тенденції: до кого з майбутніх мерів приглядається братва 90-х.

Сергій Надал

Діючий міський голова залишається найбільш імовірним переможцем майбутніх виборів. Йому зараз немає альтернативи лише тому, що її немає. Ніхто публічно не веде кампанію, спрямовану на власний піар з прицілом на посаду міського голови. Тому Сергій Віталійович, попри запевнення в протилежному, продовжує розглядатися як кандидат від братви, і вірити в сварки між ніби-то колишніми компаньйонами не дуже хочеться. По-перше, федерація боксу, до якої має безпосереднє відношення Євген Степанов, безкоштовно отримала приміщення комунальної власності. Сталося це тоді, коли пан Степанов пригрозив міському голові пану Надалу судовим позовом. До речі, про нього всі успішно забули і не виключено, що сторони таки домовились і сторгувалися. По-друге, в команді Сергія Надала продовжують перебувати люди за квотою Степанова: це і працівники мерії і навіть окремі депутати. Прощатися з ними міський голова не спішить. Це лише утверджує думку, що сварки відбуваються «про людське око», а насправді мости ще далеко не спалені. Зараз, коли рейтинг "Свободи" впав нижче плінтуса, в тому числі, і завдяки Сергію Віталійовичу, саме час оголосити себе мером всіх тернополян, натякнувши на готовність приймати інвестиції на наступні 5 років.

Хтось з Мариновських

Володимира Мариновського можна назвати «вічним кандидатом». Він неодноразово балотувався на різні виборні державні посади, але завжди не дотягував до перемоги. Його друзі також були помічені під міською радою 29 квітня. Зараз активно піаряться його сини, тому не виключено, що в противагу хлопцям Степанова оточення Мариновського захоче мати «свого» мера. До речі, під час відомих подій перед міською радою, про них говорили, що вони прийшли захищати міського голову, тому не виключено, що вони можуть робити ставку і на Сергія Надала. В той же час, існує імовірність мирної передачі влади: Сергій Надал не балотується і підтримує когось з команди Мариновського, а ті не ревізують роботу пана Надала на посаді міського голови, забуваючи про правило валити все на попередника.

Тандем Гуда-Цимбалюк

Віталій Цимбалюк витримав паузу і не брав участі у виборах до Парламенту 2012 року, хоча мав всі шанси стати негласним представником тодішньої влади. Можливо, чітко розрахував, що проти об’єднаної опозиції на Тернопіллі шансів – нуль, а можливо має якісь інші політичні плани. Не дарма він один з перших попрощався з Партією регіонів, від якої отримав мандат депутата Тернопільської міської ради. Якщо врахувати, що Віталій Цимбалюк є швагром Ігоря Гуди (їхні дружини – рідні сестри), то в такому тандемі виграти вибори мера цілком реально. Тим більше, що пан Гуда (керівник скандальновідомої будівельної фірми "Креаторбуд") вже пробував свої сили у мерських перегонах і відновити своє електоральне ядро він зможе з мінімальними зусиллями за відносно короткий час. Якщо врахувати, що батько Віталія – колишній голова ОДА Михайло Цимбалюк - працював в органах, то підім’яти під себе хлопців з 90-х не становитиме ніяких труднощів. До речі, як одне так і інше угрупування.

Леонід Бицюра

Амбітний політик, що заради кар’єри, будучи свободівцем, не цурався навіть кадрового резерву колишнього президента Януковича, постійно фігурує в ЗМІ. То сам щось пише, то за нього це роблять, але прізвище «Бицюра» останнім часом згадується все частіше. Повірити в те, що корисливий чиновник робить це задля утвердження європейського принципу відкритості та публічності, можуть тільки дуже наївні тернополяни. Очевидно, пан Леонід хотів би вже пожати плоди своєї гри на публіку. Цілком імовірно, що він шукатиме щастя на виборах мера. Для цього треба заручитися політичною та фінансовою підтримкою. Останнє повністю можуть забезпечити «братки», якщо Леоніду Олексійовичу вдасться довести їм безпрограшність свого політичного проекту. Надалу зі «Свободою» це вдалося. Чи зможе повторити те саме Бицюра? До речі, вже зовсім скоро він може стати безробітним і матиме купу часу, щоб займатися власним самопіаром. А як з безробітного стати мером - підкаже сам Сергій Надал, якого безпосередньо перед місцевими виборами 2010 року вигнали з районної податкової десь на Хмельниччині.

Всі ці прогнози опираються на розуміння ситуації редакцією «Тернопільського тижня» і не є єдино правильними і всеохоплюючими. Ми намагаємось показати громаді міста те, що бачимо ми в силу свого досвіду та наявної інформації.

А тернополянам все одно треба думати самим та робити власні висновки…

«Тернопільський тиждень»