"Не було би війни, не було би волонтерів" - таку хибну думку часто можна почути серед простих людей, які з останнього намагаються допомогти армії.

Насправді, волонтерський рух допомагає державі там, де з різних причин вона не може впоратися. Це практика поширена по всьому світі.

 

Так сталося і в Україні. Коли держава, в силу певних обставин, не змогла швидко та якісно оснастити армію, то допомагати взялися звичайні громадяни. І військові з великою вдячністю ставляться до цього.

Але завжди є ті, хто скористається загальнонаціональним піднесенням.

От, наприклад, міський голова Тернополя свободівець Сергій Надал, який потирає руки від радості, що в файному місті волонтери роблять те, що мав би робити він.

 

І така ситуація кардинально відрізняється від класичного волонтерства.

За повідомленням
наших колег
, тернопільські активісти спільноти «ВелоТернопіль» встановили пандус і положили бруківку на сходах при вході в парк "Топільче".

Чому це мають робити волонтери, коли міська влада викидає десятки мільйонів на подібні роботи?

В гонитві за прихильністю електорату, Сергій Надал масово кинувся проводити благоустрій.

 

Здебільшого, роботи провоядться так, щоб воно достояло до виборів, бо практично з кожного "проекту" ширяться чутки про відкати.

 

Згадати хоча б, свободівця Козака, який вимагав від підрядника 30 тис.гривень.

То може такі роботи, як маленький пандус, не вигідно робити, бо не заробиш відкат?

А волонтери мусять, бо хто як не вони? І відкату їм не треба, бо люблять вони Тернопіль просто так.

«Тернопільський тиждень»