Субота, 05 грудня 2015, 17:11

У Тернополі, де найменші зарплати в Україні і найбільша кількість заробітчан за кордоном, вже 20 років традиційно вкладають заощадження у нерухомість. Через брак освіти, елементарних економічних знань і бажанні зекономити краяни стають періодично ошукані.  Ще у далекому 1998 році дефолт у Росії мав би навчити українців не брати кредити в доларах, світова криза 2009 року з іпотекою повинна була дати розуміння що не може цегла під єврошифером, складена на березі тернопільського ставу, коштувати як вілла на Середземномор’ї в Іспанії чи Італії. Але як показує життя, суворі уроки про дешевий сир в мишоловці від Щепановського у Тернополі чи «Еліти-центру» у столиці нічого не вчать українців, і тернополян зокрема.

У вересні 2014 року у нашому місті почала діяти нова будівельна афера з будівництва дешевого житла під брендом «Набережного кварталу». За останні пів року чи не всі тернопільські веб-ресурси почали розповідати про будівельну аферу, але «піраміда» продовжувала успішно розвиватися за кошти тернополян, які «повелися» на дешеві квадратні метри.

Нагадаємо, торік,  в районі Хлібзаводу №2 (вулиця Степана Будного, 30), на автостоянці вантажівок і фур, почалося будівництво нібито найдешевшого житла в Тернополі. Запорукою аферистів стала найнижча ціна – 4900 гривень за квадратний метр (інші компанії пропонували житло від 6500 гривень). Сьогодні вже відомо, що дім вони збудували. Але який? Незаконна будова на автостоянці!

Тернополяни, які купили там житло, запитують: як вийти безпечно з під’їзду, щоб не потрапити під колеса фури? Як випускати дітей на двір і де їм гратися, якщо там не має  дитячого майданчика?

Навколо новозбудованого будинку  досі автостоянка для вантажівок.

Майбутні мешканці ще не уявляють «газових красот» від розігрівання взимку фур, постійного шуму моторів. А про те, як кожної ночі гудітиме хлібзавод, мешканці 88 вічно темних північних квартир й не задумувались. Про порушені шумові санітарні норми горе-будівельники їм не говорили.

Як 10-ти поверховий будинок раптово став на поверх більшим, варто спитати в безробітних гуцулів, які зводили його. Скромно змовчують будівельники про те, що в пояснюючій записці до житлового будинку третина кімнат записані як “приміщення для тимчасового проживання громадян ”. Тобто, це звичайний гуртожиток, у якому 88 квартир постійно не бачитимуть сонячного світла. Про грибки, сирість, хвороби і т.д. розповідати не будемо, бо всі ми з СРСР і добре пам’ятаємо як тоді халтурили.

Пайовики «Набережного кварталу» оббивають пороги державних інстанцій і редакції видань. В очах обурених людей відчай: це ж треба було «відгарувати» на заробітках десяток років, щоб потім купити собі гуртожиток. Так нахабно дурили українців у столиці під час  спорудженням будинків «Еліти-центру». Люди, які отримали ті горе-кімнатки ще були щасливі, бо більшість «поцілували» лише фундамент, як у нас пайовики Щепановського.

Тернополяни, які отримали кімнатки у тій «гуцульській фантазії», помітили, об’єм балконів і лоджій включено в площу житлових кімнат і відсутній другий евакуаційний вихід. Зрозуміло, що людей обдурили в метражі. А якщо, не дай Боже, пожежа? Хто відповідатиме за відсутність другого аварійного виходу?

Якщо хтось не бачив на Об’їзній, де звели будинок «Набережного кварталу», то можемо «порадувати» місцем розташування цього «шанхаю». Площа земельної ділянки (при загальній площі квартир 19943 кв. м., кількості квартир 352 шт.) повинна становити  9 342 ,2 кв. м.

На площі, де зведено будинок, тобто на земельній ділянці 0,4613 сотих, може бути збудований будинок на 120 квартир. Тобто, у три рази порушено норми проживання людей.

- У місцевих ЗМІ йдеться про значні порушення будівельних, санітарних та пожежних норм при будівництві житлового будинку компанією «Набережний квартал». Відповідальність за такі порушення несе замовник, проектна організація і служби, які видали відповідні дозволи на проектування і початок будівництва житлового будинку, - прокоментувала журналістам ситуацію юрист Олеся Островська. З такими порушення, звичайно, приймати в експлуатацію об’єкт, не можна. Оскільки будівництво з такими відхиленнями від державних норм порушує права пайовиків. Для захисту інтересів тернополян, які вклали кошти у це будівництво, радимо звертатися з документацією, яка є в пайовиків,  договір чи угода, до фахівців. Можна звертатися до юристів, зокрема й до мене – Олесі Островської. Як застерегти пайовиків, щоб не потрапляти у такі «будівельні непорозуміння»? перед укладенням угоди, варто поцікавитись, чи є у забудовника дозвіл Держахбудконтролю на початок будівництва, який саме об’єкт буде споруджуватися: житловий будинок, гуртожиток, нежитлове приміщення, чи належить забудовнику земельна ділянка на якій ведеться будівництво. Обов’язково варто ознайомитись з документами, які це можуть підтвердити. Якщо ж ви маєте труднощі з оцінкою документації, зверніться до юристів. Безкоштовну консультацію у Тернополі пайовики «Набережного кварталу» можуть отримати в юриста Олесі Островської за телефоном 0352 42-25-47.

А тепер про найсумніше: дві з чотирьох секцій цієї будови «Набережного кварталу» прийнято в експлуатацію Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Цього робити не можна було, переконують у Тернопільській обласній організації Національної спілки архітекторів України!

Найбільше такі скандали б’ють по іміджу будівельних компаній. Після афери Щепановського тернопільські будівельники відчували «ехо» добрих півроку.

Не чекаючи з моря погоди, бачучи такі неймовірні порушення, усі найпо­тужніші будівельні фірми Тернополя об'єдналися у прагненні звернути увагу правоохоронних та контро­люючих органів на неприпустимість функціонування згаданого будинку на вул. С. Будного. У зв'язку із цим вони подали колективне звернен­ня до народного депутата України Ігоря Побера, під яким підписалися генеральний директор ТОВ "Тернопільбуд" Василь Лило, директор ПП "Креатор-Буд" Ігор Гуда, директор ТОВ "Добробуд" Василь Кікінежді, директор ВК ТІЗ "Добробуд" Віталій Смакоуз, директор ПП "Матла" Ан­дрій Матла, директор ТОВ "ВВС-Буд" Віталій Мариновський, директор ТОВ "Тернобудмеханізація" Іван Капустяк та директор ПП "Новий світ" Михайло Гладкий. Як повідомляє «Нова тернопільська газета», Ігор Побер уже розглянув звернення будівельників і, зару­чившись підтримкою інших восьми тернопільських нардепів, подав депутатські запити до відповідних правоохоронних та контролюючих органів. Почекаємо і побачимо, яки­ми будуть їхня реакція та результати розслідування.