За останні роки в Тернополі неодноразово виникали скандали навколо будівництва житла для дольовиків. Звісно, найгучніше і наймасовіше людей обдурила компанія «Будівельник», якою керували брати Щепановські. Старший з них, Зеновій, трохи відсидів, а молодший, Віктор, також відсидів. Щоправда в кріслах депутата обласної ради і голови Тернопільської РДА.

Були й менш помітні афери як в обласному центрі, так і в районах. В яких сумнозвісні будівельні компанії «кинули» на сотні тисяч гривень довірливих дольовиків.

Та найцікавіше, що людей дурили приватні фірми, а вони ставили претензії до органів влади – ТОДА, міської ради, прокуратури, міліції та  інших державних структур. Доходило до пікетувань, скандалів, погроз на адресу чиновників.

Схоже, назріває ще одна така ситуація, коли людей обдурила приватна будівельна компанія,  а вони ходять скаржитися в міську раду та в інші держорганізації.

Абсурд!?

набережний скандал, фото, логотип, сайт, тернопільський тиждень  Адже у Тернополі народ і далі ведеться на підозріло дешеві квадратні метри ще не збудованих квартир. І нічого не вчать афери типу «Будівельника». Люди роками працювали за кордоном. Складали копійку до копійки. Однак повернувшись, без вагань понесли гроші у сумнівну будівельну компанію, не особливо вникаючи в суть договорів і часто вірячи одним лиш словам забудівника. Здається, після халепи зі Щепановським кожен великий і малий тернополянин мав би знати – перш, ніж купувати квартиру, треба перевірити фірму вздовж і впоперек. Тим більше, що ЗМІ детально описували деталі «Будівельникової» афери. Однак тернополяни швидко забули про неприємні пригоди кількарічної давнини і взялися вкотре марширувати по граблях.

Акція від «Набережного кварталу» (зверніть увагу на логотип компанії, назва якого написана на мові агресора, який вбиває українців - прим.ТТ) на квартири по 4900 гривень за квадратний метр перетворила тернополян на біомасу. Люди повелися на примітивні речі: цегляна коробка замість будинку, автостоянка на території, що має називатися прибудинковою, кімнати на північний бік… Словом, повний «фарш». І тернополяни почали... купувати його без зайвих застережень. Цікаво, чи з таким же ажіотажем вони купували би недопечений, але дешевий хліб у магазині й допікали вдома? І чи лизали би лопати з млинцями, лиш купити їх подешевше?

Отже, що отримали в «подарунок» мешканці Тернополя, спокусившись на відносно дешеве житло від «Набережного кварталу»? Як ідеться в пояснювальній записці до проекту даного багатоквартирного житлового будинку, 30 відсотків житлової площі — для приміщень тимчасового проживання. Це означає, що люди купували не квартири, а гуртожитські кімнати. 

Йдемо далі. Будинок «авторства» «Набережного кварталу» зведений на вулиці Будного, 30 у санітарній зоні хлібозаводу №2 ТОВ «Тернопільхлібпром». Це порушує Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (наказ Міністерства охорони здоров’я України №173 від 19.06.1996 р.). Простіше кажучи, шум від підприємства стоятиме щоденно на кілометр. Як спати у кімнаті, що розташована за кілька метрів від працюючого хлібозаводу  - неможливо уявити.

11-поверховий будинок із вісьмома квартирами на поверсі не має другого ліфта. Можна тільки уявити, які черги будуть біля одного в години пік. А що робити матерям, у яких діти іще в колясках? Влаштовувати «сходовий жим»?

Горе-будівельники не додумалися зробити елементарного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій (ДБН В. 1.1-12:2006). Це означає, що в гуртожитських кімнатках буде холодно. А якщо ж там таки з’явиться тепло, то тільки завдяки старанням власників кімнат, котрі будуть платити за газ цифри з кількома нулями.

88 однокімнатних квартир у житловому будинку «Набережного кварталу» орієнтовані на північ. Ба більше - балкони та лоджії засклені та розміщені перед кімнатами, а це погіршує інсоляцію інших квартир у житловому будинку. Тобто маємо ще одне порушення будівельних норм.

Про пожежну безпеку немає що й говорити – відсутній другий евакуаційний вихід. У випадку НС власники північних гуртожитських кімнаток зможуть добряче «погрітися». 

Хто ризикне тепер сказати, що «все якось доробиться»? Хто захоче вкласти ще по 4900 (як не більше) за квадратний метр, аби довести до пуття «принади» гуцульської «халтури»? Та чи вдасться виправити помилки будівельників узагалі…