Середа, 06 вересня 2017, 15:49
5 вересня Верховна Рада України прийняла важливий для країни законопроект про освіту.
Проголосували за зміни в освіті 255 народних депутатів, серед яких і народний обранець від «БПП» з Тернопільщини Ігор Побер.
- День прийняття цього закону показав, що Верховна Рада є і вона активно працює. Освітня реформа потребує значних коштів і звичайно, що на початку на все грошей не вистачить. Однак впевненими поступовими кроками ми зможемо підняти українську освіту до європейського рівня. Також багато розмов велося і про підвищення зарплат вчителям. Я згідний з цим. Їхня зарплата має бути на рівні хоча б поліцейської. Я сподіваюсь, що українські вчителі отримуватимуть щонайменше 9-10 тисяч за свою роботу, - прокоментував Ігор Побер в ефірі телеканалу Прямий.
До 2023 року планують збільшити мінімальну заробітну плату для вчителів до 6 400 тисяч гривень, а це – 4 прожиткові мінімуми. Загалом за розрахунками Кабміну, реалізація закону потребуватиме додаткових коштів із Держбюджету в розмірі близько 300 мільйонів гривень.
5 вересня Верховна Рада України 255 голосами підтримала закон «Про освіту», який започатковує реформу освіти в Україні.
Позитивним у розвитку галузі цей крок вважає і народний депутат з Тернопільщини Микола Люшняк.
Закон передбачає реалізацію концепції Нової української школи. Дискусія тривала понад 3 роки і долучилися до неї науковці, освітяни, батьки, студенти та роботодавці. Народні обранці ж запропонували 1705 поправок.
- Ця реформа прийнята не спонтанно, не прийнята без широкого і тривалого обговорення в освітянському середовищі. Вона мусила бути прийнята, адже ця пострадянська модель і підходи, які ми мали до цього часу – просто себе віджили. Освіта не зазнавала реформувань з 1991 року. Ми змушені визначати і приводити рамки кваліфікації наших спеціалістів до європейського рівня, до європейських вимог роботодавців, - переконаний Микола Люшняк.
За словами обранця, важливим рушієм для прийняття цього закону є і ухвалення закону «Про вищу освіту», внаслідок якого університети отримали значну автономію. За таких умов, нижчі ланки освіти не можуть залишатися на колишньому рівні, а мають бути адаптовані.
- Надзвичайно зацікавлені у реформуванні представники професійно-технічної освіти, адже в умовах новітньої технічної революції, ми готуємо спеціалістів із недостатньою кваліфікацією. Низькопрофесійна каста робітників стає все менш затребуваною, а тому потрібна вища кваліфікація, - говорить нардеп.
Позитивним Микола Володимирович вважає і перехід до 12-річної шкільної освіти. До 9-го класу дитина отримує загальний рівень знань, а вже наступний рівень стане більш спеціалізованим, з переважанням певних фахових предметів. Окрім того, загальна тривалість навчання не збільшується, адже ступінь бакалавра студенти здобуватимуть 3 роки.
Значні розширення повноважень отримали і вчителі, які тепер самі можуть розробляти тематичні поурочні плани. Основним критерієм Нової української школи стане якість отриманих учнем знань.