П'ятниця, 18 жовтня 2013, 22:16
Маю реальні шанси бути «обпльованим» побратимами та їх «попутчиками». Та, байдуже. Одягну ОЗК, а опісля – викину. Лише б користь була.
Напружило мене створення того «уряду». Не так сам факт, як доцільність його саме сьогодні.
Звичайно, створення «тіньового уряду» - це загальна практика опозиції. Повсюдно. В Україні вже було їх чимало. Якщо не зраджує пам'ять, і на сьогодні, ще якийсь, крім «свободівського», діє.
Тут постає законне питання щодо мети творення подібних інституцій.
Якщо лишень для того, щоб нещадно критикувати будь-які дії уряду реального, це – одне. Має право на існування.
Якщо ж для акумулювання новітніх ідей та видання «на-гора» готових рецептів розвитку суспільства у вигляді «тіньових» проектів законів, постанов й рішень уряду, це – зовсім інше. І, як на мене, більш продуктивно.
Чи здатний запропонований ВО «Свобода» тіньовий уряд реалізувати ці завдання?
Наразі, виглядає на те, що у запропонованому вигляді, – ні.
Дозволю собі пояснити свій висновок. Почну з загального.
Для успішної критики дій і діяльності нинішнього реального уряду необхідним є розуміння філософії цього інституту. І критика повинна лежати у площині цієї філософії, не виходити за її межі. Повинні використовуватись термінологія й засадничі принципові поняття, що вживаються представниками цієї кримінально-охлократичної (пострадянської, посткомуністичної, базованої на «поняттях», а не законі у загальноприйнятному розумінні) суспільної школи. Інакше, вони, банально, не зрозуміють критики і сприйматимуть її не інакше, як порожнє потрясіння повітря. Така критика лише дратуватиме їх. Без жодних наслідків для суспільства. Не мають вводити в оману «говорячі голови», яких достатньо в цьому таборі. Від колишнього судді-юриста до полум’яної борчині за свободу слова. Це фахівці «іноземних мов», рупори для зовнішнього вжитку. Почасти, їх не розуміють навіть ті, хто послав.
На початках «Свободі» вдавалось успішно протидіяти і критика була досить дієвою. Проте, обтершись у владі, «Свобода», принаймні мені так здається, вирішила прийняти правила гри об’єднаної опозиція і перейшла на її говірку. Говірку рафінованих «демократів-інтелектуалів». І одразу програла. Завідомо знаючи, що програє.
Творячи «тіньовий уряд», з моєї точки зору, наперед слід було оприлюднити соціально-економічну програму цього уряду. Бодай, в тезах. Посилання на те, що ВО «Свобода» має свою програму з якою йшла на вибори, непереконливе, оскільки уряд – це значно ширше, аніж партія. І це необхідно зрозуміти й сприйняти.
Переглянувши структуру тіньового уряду, можна зробити висновок, що вона калькує уряд реальний. Тобто, проглядається намагання налити «молоде вино у старі міхи». Пригадуєте чим це закінчилося? Необхідно створити «нові міхи». Розробити нову філософію влади, а як наслідок, й уряду. Важко? Не легко.
Не хочеться торкатись особистостей запропонованих до тіньового уряду. Тому, узагальнимо. Із запропонованих 20-ти осіб, принаймні 4-5-ро перебували у «КПСС». Просто, з аналізу кар’єрного просування не могли там не перебувати. Фахова підготовка переважної більшості членів тіньового уряду не відповідає тим завданням, які стоять перед ними. Погоджусь, профільна освіта – не головне. Але йдеться про інше. Про ФАХОВІСТЬ. Принаймні у двох, досить суперечливі, так би мовити, «фінансові» історії.
Із запропонованих, особисто у мене, найменше претензій до міністра освіти й науки (хоча, на цій посаді я б волів бачити іншу особу) та міністра екології.
Який висновок? Діяти потрібно підготовлено і без поспіху. Бути уважнішими у підборі кадрів. А головне – накреслити чітку і зрозумілу соціально-економічну програму діяльності уряду та нову його структуру.
Тоді не щемітиме серце при читанні дописів під яскравими заголовками «Потішний уряд» ВО «Свободи». Бо, насправді, щось зовсім не тішить все це.