Кілька місяців тому Юрій Штопко, Регіональний видавець Тернопільської філії Медіа Корпорації "RIA", написав вельми цікавий блог.

За його словами, які актуальні і сьогодні, і, на жаль, журналістам ще довго доведеться з описанною ситуацією стикатися, «Тернопільський тиждень» згідний абсолютно, оскільки і наші автори та редакція постійно отримують звинувачення стосовно цієї ситуації.

 А тому, шановні наші читачі, прочитайте і зробіть висновки. Правильні висновки!

«Хочу делікатно прояснити деякі моменти, але так, аби нікого не образити.

Напевно, найлегша у світі професія – професія журналіста. Зрівнятись з нею може хіба депутат чи головнокомандуючий. Чому я так кажу? Та тому, що абсолютно кожен вважає, що має право, компетенцію та хист вчити представників цих професій, як працювати, може критикувати і змішувати їхні напрацювання та результати праці з брудом.

Чомусь ви не почуєте фраз типу "та ті шахтарі геть не вміють діставати вугілля", "ті пекарі не знають, як правильно пекти хліб", "той сантехнік ремонтує мені кран геть не так, як треба".

А от розповідати, що має написати журналіст, які слова йому вибрати, в якому порядку ставити речення і про які теми писати, а які оминати, бо вони комусь не до смаку – тут уже право голосу має кожен. У нас же демократія! Аякже ж.

Так от, шановні читачі, колеги, друзі. Кожен ресурс має свою редакційну політику – і відповідно до неї обирає теми, стиль і героїв публікацій.  Якщо у вас є побажання щодо покращення – їх готові вислухати, і, можливо, врахувати. Не може бути меседжів типу "Ви мусите, ви повинні…".

Ні, ми нічого нікому не винні. Не подобається – не читайте! Думаєте інакше – у нас є новини читачів, дописуйте туди свої новини (але це мають бути реально новини чи роздуми, а не наклепи на когось чи власний безсоромний піар). Хочете бачити новини геть іншого стилю і геть іншого забарвлення – купіть собі домен за 10 доларів і створіть свій сайт, де і впровадите власні досконалі інформаційні повідомлення.

Ми адекватно сприймаємо критику, але якщо це критика конструктивна. За таку критику ми навіть вдячні, бо вона допомагає нам ставати кращими.

Ми чудово усвідомлюємо, що всім не вгодимо, але оскільки у нас свобода слова – маємо право самі обирати свою редакційну лінію. Не подобається? Справу завжди можна вирішити у правовому руслі.

Ви хочете бачити у наших статтях безліч шокуючих подробиць, викриттів, вражаючих фактів, але пам'ятайте, що наша і ваша свобода розмахувати кулаками завершується там, де починається ніс нашого сусіда…»