Все нові та нові майже детективні повороти зявляються в ситуації з отриманим хабарем депутатом міської ради, представником "Народного контролю" Добродомова Романом Ляховичем.

Спочатку це виглядало, як чергове корупційне викриття правоохоронцями. Допоки не втрутився Володимир Бліхар - лідер партії і також депутат міської ради.

Відхрестившись від свого однопартійця ще задовго до визнання його винним, а також поширивши заяву, з якої випливає, що саме Бліхар підставив свого колегу, керівник народноконтролівців сам почав заганяти себе в глухий кут.

За інформацією, отриманою від рядових членів партії, Володимир Бліхар сам міг вимагати хабаря, щоб хоч якось компенсувати кошти, затрачені на передвиборчу агітацію. Адже, перебуваючи в опозиції до міського голови Надала, розраховувати на бюджетні замовлення вже не доводиться.

Після того, як Романа Ляховича затримали правоохоронці, Бліхар зрозумів, що той, як порядна людина, може виказати, хто дійсно вимагав хабаря. І вирішив вдарити першим.

Ну не може людина, яка у 2000 році, успішно пройшовши екзаменаційний відбір при МОЗ України, була скерована на роботу в Центр опікової травми та пластичної хірургії м. Тріполі (Лівія), де загалом працювала до 2005 року; людина, яка всього лише за за 7 років перебування у медичному вузі пройшла шлях від старшого лаборанта до доцента кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги, завідувача курсу екстреної медичної допомоги; людина, що володіє п’ятьма мовами, регулярно бере участь у різноманітних Всеукраїнських та Міжнародних наукових конференціях з основ надання екстреної та невідкладної медичної допомоги, депутат, що вирішив балотуватися на місцевих виборах, щоб бути активним учасником у процесі подолання корупції в сфері охорони здоров’я (уся інформація взята з офіційного сайту партії "Народний контроль" - 
http://nkontrol.org.ua/roman-lyakhovich/), бути звичайнісіньким хабарником.

Колеги  характеризують пана Ляховича виключно з позитивного боку та впевнені, що хабар, навіть якщо це мало місце, призначався не йому особисто.

Тоді - кому?

 

«Тернопільський тиждень»