П'ятниця, 02 березня 2012, 14:42

Здається, нарешті  поставлено крапку у кримінальній історії про хабар в особливо великих розмірах стосовно поки що чинного міського голови Бережан, а тоді –  начальника відділу УДАІ Бережанського району Володимира Музички (ТТ писав про цього міського голову неодноразово, востаннє в статті Ми обирали податківців, даїшників, хабарників…). Адже судові перипетії тривають уже 3 роки. Нескінченні суди і розслідування більш ніж удвічі скоротили розмір «боргу»-хабаря – до 110 тис. грн. Та навіть тисяча чужих «баксів» у кишені формених штанів суті справи не міняють,  вимагач від цього чеснішим не стане.

«Діагностичні» гроші

Отже, 4 грудня 2009 року в Бережанах приблизно о шостій вечора підприємець Іван Р. у приміщенні власної діагностичної лабораторії передав тодішньому начальнику відділення ДАІ з обслуговування адмінтериторії Бережанського району обласного УМВС Володимирові Музичці конверт. Зрозуміло, всередині лежав не лист, а гроші – 2 тис. 200 грн. та 1 тис. 100 доларів (за курсом Нацбанку сума дорівнювалась 8 тис. 789 грн.). При цьому посадовець, сховавши «презент», одразу нагадав: це ще не все, найближчим часом чекатиме решта суми.

Пан підполковник не здогадувався, що «контора» все пише і другого дубля не буде. Відтак був затриманий співробітниками Служби безпеки України. Однак під час слідства і в суді обвинувачений категорично заперечував свою провину, стверджуючи, що в 2008 році позичив комерсантові 12 тис. доларів, і ось той нарешті повернув борг. Мовляв, збирається на пенсію, відтак вирішив таким чином «скрасити» власну старість, – розповів старший прокурор відділу прокуратури Тернопільської області Олександр Семенець.

А тут виходить урядова постанова щодо передачі техогляду приватним структурам. Правоохоронець постійно користувався послугами автомийки Івана. Одного разу той поцікавився, як отримати ліцензію з надання послуг техогляду. Керівник відділу УДАІ пообіцяв все детально взнати. Так і розпочалась між ними «дружба». Більше того, правоохоронець навіть домовився і познайомив підприємця зі своїм обласним керівництвом. Згодом саме завдяки сприянню одного з заступників начальника УДАІ Іван Р. зумів дістати потрібне обладнання.

Якось бізнесмен поскаржився на фінансову скруту, і В. Музичка запропонував кошти. Таким чином домовились, що після виходу на пенсію почнуть офіційно працювати разом, так би мовити, 50 на 50. Ніби Іван тоді кошти взяв, справу відкрив, але повертати борги не поспішав, стверджував підполковник, аж поки правоохоронець  не почав вимагати хоча би розписки. І тоді Іван зателефонував і запросив ввечері о шостій зайти у лабораторію за грошима.

І «дах» протік, і штрафи «дістали»

Зі слів працівників діагностичної лабораторії, правоохоронець регулярно навідувався на підприємство і щоразу переглядав журнал огляду автомобілів, щось собі занотовуючи. Згодом у суді Іван Р. пояснив: «Партнер» одразу встановив таксу, по 200 грн. з кожного оглянутого авто. Відтак Музичка не просто переглядав записи, а ретельно підраховував власну частку. Суми «набігали» різні – від 20 тис. до 55 тис. грн. за місяць. Загалом, зазначив потерпілий, йому довелось сплатити 255 тисяч грн.

Однак Іван мовчки терпів, аж поки у лабораторію не зачастили перевіряючі служби – санепідемстанція, УДАІ, пожежники, УСБУ. І трохи більше, ніж за півроку підприємство пережило 263 перевірки! Щоразу – штраф, штраф, штраф. Питається, кому потрібен «дах», що тече?

Іван дорікнув Музичці, мовляв, мало того, що ти забираєш половину, друга половина йде на адмінпокарання, ще трохи, і вже навіть на зарплату робітникам нічого не залишається. Про прибутки вже навіть не йдеться. Однак правоохоронець порадив… зачекати і не забути сплатити його долю.

Більше того, у суді адвокат пана Музички, екс-прокурор Тернопільщини, відомий юрист Богдан Ференц (чиї послуги точно не дешеві) намагався довести платоспроможність Івана Р., мовляв, підприємець напозичав у декількох різних банках кредитів, а повернути не спроможний. От і у Музички гроші взяв, а вчасно повернути не зумів.

Проте аудіозапис свідчить таки про систематичне вимагання коштів.

Відтак 28 лютого Тернопільським міськрайсудом Володимира Музичку визнано винним та засуджено до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також він 3 роки не має права обіймати посади у правоохоронних органах.

Окремою постановою суд позбавив засудженого звання підполковника міліції.

Вирок ще не вступив у законну силу, а обвинувачений має право протягом 15 днів подати апеляцію.

Валерія Нечаєва “Номер один”