Якщо вірити статистиці, то 9,5% електорату основних політичних партій та об’єднань інфіковані смертельно небезпечними хворобами та можуть не дожити до виборів президента України 2015 року, на які роблять величезні ставки всі без винятку політичні сили.

Як же сталося, що така можливість “попіаритись” пройшла повз основних політтехнологів країни? І чому політики, які розглядають людей через лупу під назвою “електорат”, не помітили слона? Хіба що лінивий не знає, що всі міжнародні дослідження кричать про одне – в Україні триває вимирання нації, і однією з основних причин цього є швидкий розвиток трьох основних епідемій – гепатиту, туберкульозу та СНІДу, які щодня забирають життя 209 українців. І ця цифра стрімко зростає.

Це люди, чиє життя на 100% залежить від політичної волі – купувати медикаменти чи ні, рятувати хворих та зупинити епідемії, чи зробити щось показове – як от роздати продуктові пакети чи тонометри збіднілим українцям.  Понад 10 років більше 200 громадських організацій борсаються, щоб зрушити роботу для подолання трьох епідемій з мертвої точки. Але без допомоги держави зробити це неможливо.

Досі жоден політик не сказав, що в нас системно занижується офіційна статистика по цих хворобах, що ліків не вистачає для забезпечення навіть мінімальної потреби, що люди стоять у живих чергах, сподіваючись, що хтось помре, і тоді, можливо, в нього з’явиться шанс вижити, отримавши ліки свого попередника.  А поки люди в чергах – вони продовжують інфікувати інших, адже цим хворобам може піддатися кожен…
“Лікарі без кордонів” констатують: в Україні лише 13,4% людей, що живуть з ВІЛ і потребують лікування, дійсно отримують його. Держава забезпечує лікуванням від мультирезистентного (найстрашнішого) туберкульозу лише 38% українців.

Гепатит лікують за державний кошт 0 (!) українців дорослого віку. І це в той час, коли по кожній із хвороб розроблена ціла загальнонаціональна чи державна програма. Розроблена, але не затверджена. Або затверджена, але “кастрована”.

Майже кожен десятий українець мріє сьогодні просто вижити. Не “покращити” своє життя, а зберегти його. Усе, що люди хочуть “зупинити” сьогодні – це відлік часу, який їм лишилось прожити.  І ми не говоримо про поодинокі випадки – це мільйони, мільйони виборців, які б могли дати прохідні голоси до парламенту навіть “Партії імені Пупкіна енд бразерс”, якби та пообіцяла, що забезпечить ліками людей хворих на СНІД, туберкульоз та гепатит вчасно. Адже це сьогодні понад 4 мільйони українців, які підуть завтра на вибори.

Якщо ж рахувати їх сім’ї – отримаємо понад 12 мільйонів людей, які готові будуть голосувати за життя – своє та своїх близьких. Це 26% українців! І повірте, панове, не за гречку і не за велосипеди рушать громадяни віддавати свої голоси.  Хоча б одне гасло, на кшталт “Забезпечимо мільярд гривень у бюджеті наступного року на лікування СНІДу, туберкульозу та гепатиту. Ми вам допоможемо!” був би значно доречнішим у цьогорічних передвиборчих перегонах, повідомляєУкраїнська правда“.