Сьогодні трапилася така ситуація. Бачу, на вулиці 15 Квітня в Тернополі, сніг, який розтопився, «оголив» каналізаційний колодязь, на якому не було кришки. Одразу згадалося, як кілька днів тому на вулиці Корольова, про що писав і «ТТ», юна тернополянка провалилася в колодязь в аналогічній ситуації і довелося викликати рятувальників.

Як свідомий громадянин телефоную на цілодобову диспетчерську службу Тернопільської міськради (15-80), бо одразу ж не визначиш на чиєму балансі цей колодязь. Там жіночка, вислухавши подробиці, «ввічливо» радить телефонувати в КП «Тернопільводоканал».

Дає номер. Телефоную 52-51-17.

Пояснюю ситуацію, акцентуючи увагу на тому, що потенційно небезпечний колодязь прямо навпроти заїзду на подвіря станції юних техніків, куди ходять займатися діти. В мене вимагають повну інформацію – місце проживання, ПІБ, номер телефону і т.п., рід занять тощо (ідентифікаційний не питали – прим.ТТ). Знервувавшись, бо не розумію для чого це, та все ж повідомляю, що просять.

Інформацію прийняли до відома.

І яким же було моє здивування, в хорошому сенсі цього слова, коли не пройшло і пів години, як підїхала автіка з водоканалу, працівники оглянули колодязь і закрили небезпечне місце бетонною кришкою.

Побачивши таку оперативність, чисто по-людськи захотілося подякувати людям. Зателефонував знову ж таки в диспетчерську водоканалу і подякував з побажанням спокійних святкових днів.

То ж приємно знати, що принаймні у КП «Тернопільводоканал» свою роботу виконують. І, можливо, директор підприємства, Володимир Кузьма, прочитавши цей текст,  хоча б подякує своїм підлеглим, які оперативно ліквідували, повторюся, потенційно небезпечну ситуацію

Віталій Гнатюк, «Тернопільський тиждень»

    alt    

    alt    

     alt