Середа, 03 квітня 2013, 08:54

Вчора, як ми вже повідомляли (Колеги-журналісти, захистимо чортківських дітей-інвалідів?) в адмінбудинку Чортківської районної ради відбувся круглий стіл, на якому розглядалося єдине питання: майбутнє переселення дітей–інвалідів з підвалу  міської ради в колишнє приміщення тренажерного залу. В обговоренні цього питання взяли участь передставники районної і міської рад, райдержадміністрації, районного центру реабілітації та адаптації «Дорога в життя»,  єпархіального управління Бучацької єпархії УГКЦ, батьки хворих дітей.

Замість того, як ми довідалися з власних джерел, аби думати, де взяти додаткові кошти для нормального функціонування центру – сюди входить і ремонт приміщення тренажерного залу, і підвезення хворих дітей, тобто зробити для чортківських дітей-інвалідів потужний реабілітаційний центр, місцеві чиновники, мабуть, за  намовою священнослужителів, почали "пресувати" керівника центру «Дорога в життя» Марію Анісінко, аби вона поділилась приміщенням тренажерного залу, яке є власністю районної ради, із Бучацькою єпархією УГКЦ.

Та, єпархія, в свою чергу, обіцяє зробити за свої кошти ремонт приміщення і віддати хворим дітям перший поверх, а другий поверх і третій, який ще церква думає добудувати, віддати у  власність єпархіального управління.

Духовні особи хочуть прописати там сиротинець і розмістити дітей наркоманів і алкоголіків, які позбавлені батьківських прав.

Складається враження, що сама церква, яка мотивує свою позицію тільки благими намірами, хоче відіпхати подалі від своїх очей дітей, батьки яких перебувають у «зоні підвищеного ризику».

Бо як ще інакше можна зрозуміти позицію церкви, коли вона маючи у своєму володінні громіздке приміщення колишнього римо-католицького монастиря, яке примикає до церкви Непорочного Зачаття в Чорткові, а нині тут розміщене єпархіальне управління, служба милосердя «Карітас»  тощо, хоче зазіхнути на чуже майно, коли у своєму футбол можна грати.

Якщо вже так Бучацька єпархія налаштована розширити свої майнові володіння, то вона, на наш погляд, може це зробити у такій формі – відкупити, наприклад, у приватного підприємця з Чорткова Олега Танасіва вже відремонтоване приміщення, яке знаходиться неподалік і яке зараз пустує, і там облаштовути все те, що вважатимете за потрібне. Церква що - не має грошей?

Ніхто навіть не хоче вірити у таку нісенітницю, дивлячись яким дорогими машинами роз’їжджають пастирі людських душ.
«На цьому вчорашньому зібрані, - каже батько дитини, яка прикута до ліжка, - мова велася по заготовленому в домашніх умовах сценарію, на питання, які ми завдавали чиновникам, вони не мали відповіді. Як може моя дитина, коли їй протипоказаний  надмірні крик і галас, знаходитися із здоровими дітьми, батьки яких кинули свої чад напризволяще? Так ці діти також потребують не балаканини, а допомоги».

Найбільший тиск на керівництво центру «Дорога в життя» чинили заступник голови райради Любомир Хруставка і Чортківський міський голова Михайло Вербіцький.

Чим закінчиться ця вся епопея з центром для хворих дітей? Ми не знаємо, але контролювати цей процес будемо.

 «Тернопільський тиждень»