Учора керівництво місцевого штабу національного спротиву успішно здійснило черговий фарс – публічно, а саме головне «відкрито» і «прозоро» прозвітувалося перед журналістами щодо використання коштів, які довірили у їх розпорядження небайдужі тернополяни та жителі області.

Очільники штабу доручили оголосити звіт раднику мера Тернополя та одному із засновників тернопільського Євромайдану Любомиру Шимківу. А він, у свою чергу, запевнив, що всі гроші ретельно обліковуються і жодна копійка не була витрачена на сторонні потреби. В підтвердження своїх слів Любомир прозвітував, що за період проведення Майдану волонтерами зібрано 1 мільйон 119 тисяч 333 гривні, а також витрачено 738 тисяч 545 гривень.

Що ж, тут не поспориш, адже більш переконливого звіту годі було б і очікувати. Всі гроші пораховані до гривні, …333 гривні, ….545 гривень, ще б зазначили, …. і 52 копійки - і жодного сумніву у доброчесності використання коштів не виникало б.

Однак, насправді не все так прозоро і чесно, адже навіть якщо оголошені суми є правдивими, то у якійсь картонній коробці, або металевій шкатулочці мали б знаходитися 392 тисячі гривень (а це майже сорок пачок стогривневими купюрами), що, погодьтесь, є досить не маленькою сумою. Проте, чи ці кошти використовуються відповідно до мети їх збору, як пересічним тернополянам, так і більшості активістів та волонтерів Майдану мало що відомо.

Щодо порядності Любомира, особисто у мене сумнівів не виникає жодних, цей молодий хлопець швидше докладе свою гривню, а ніж візьме чужу копійку. Проте, стає очевидним, що його старші колеги вже давно навчилися влучно загрібати жар чужими руками, а вданому випадку заставляти звітуватися за свої оборутки хлопчину, який не має жодного до них відношення.

Так про які ж оборутки ведеться мова?

З даного приводу роз’яснити вдасться небагато.

Перш за все, ситуація почала вимальовуватися ще минулого тижня, коли один із читачів сайту 20 хвилин опублікував на сайті статтю, яку зараз можна прочитати у кешованій версії за посиланням «Як Оля Навроцька з євромайдану гроші крала» (але згодом провладний сайт Експрес Тернопіль опублікував статтю Вдалося відновити статтю про те, як жінка тернопільського свободівця краде гроші з Євромайдану – прим.ТТ)

Сталось так, що 14 грудня хтось із активістів Майдану не зміг більше миритися із тим, що в скрутний для держави час, коли окремі співгромадяни віддають у якості пожертв на Майдан останні гроші, певні панянки, пов’язані родинними стосунками із керівниками обласного осередку Свободи, без жодних на те підстав, проте і без докорів сумління, з внесків громади привласнюють кошти у сумі більш як на 20 тис. грн.

Чомусь так трапилося, що в той же самий день, коли публікація вийшла у світ, редакцією 20 хвилин її було знято. Мабуть таки пан Роман, чоловік Ольги Навроцької, має певний вплив на редакцію сайту, однак змісту питання це не міняє. А тому, коли перше шило вилізло із мішка, у керівництва штабу національного спротиву доречно постало питання про необхідність публічного звіту про використання коштів.

Але таке ж саме питання постало і перед багатьма тернополянами. Тому, незважаючи на сльозливі запевнення керівництва штабу у цільовому використанні коштів, більшості осіб, більш-менш посвячених у питання організації тернопільського Майдану, стало зрозуміло, що на цій акції, вочевидь, вдалося нагріти руки не одному «штабісту». Ольга Навроцька, в даному випадку, просто перша «прокололася».

Як нам розповів один з наближених до страйкому, який із зрозумілих причин не хоче афішувати свого імені, виявляється, що поряд з нею керівником штабу В.Стаюрою без мотивування і підтвердження видатків із каси було реквізовано понад 60 тис. гривень, про подальшу долю яких нікому так і не відомо. Також, головою збаразької районної організації ВО «Свобода» Юрієм Дмитришиним, за рекомендацією його старшого побратима та водночас народного депутата України Михайла Головка, отримано близько 15 тисяч гривень, про шляхи подальшого використання яких по сьогоднішній день так нікому і не відомо (і це тільки два випадки, які ми навели для прикладу - прим.ТТ).

Про спроби особистого збагачення окремих діячів міської ради за рахунок громадських пожертв годі й говорити, особливо коли найменш доцільні особисті видатки організаторів Майдану останні намагаються покрити за рахунок коштів громади.

Таким чином, приблизна калькуляція видатків пояснює абсурдність ситуації у місті, коли бажаючі виїхати в Київ на Майдан є, а коштів для цього обмаль. А чому ж тут дивуватися, адже насправді замість задекларованих 392 тисяч гривень у розпорядженні штабу національного спротиву є сума, розмір якої значно скромніший.

Можливо, кошти використані згаданими вище особами пішли дійсно на благе діло, і підозри щодо чиєїсь недоброчесності є не обґрунтованим. Проте, щоб вони не виникали, звіт щодо використання коштів має бути дійсно публічним і предметним, з чеками, платіжками, демонстрацією залишку коштів, ну так, як воно в НОРМАЛЬНІЙ бухгалтерії робиться. А керівництву штабу необхідно або повернути кошти, або аргументувати перед громадою їх використання.

В іншому ж випадку, всі ці звіти є цілковитим фарсом, а окремі організатори тернопільського Майдану – шахраями, себто злочинцями. Але не такими «злочинцями» як Левко Лукяненко чи покійний Василь Стус, які відстраждали сповна за незалежність України, а звичайними крадіями?

"Тернопільський тиждень"